Ми поспілкувались з фундацією «Незламна Україна», яка створила «Першу українську школу» в Польщі. А саме задали декілька питань президентці фонду Вікторії Гнап.
— Як з’явилась ідея проєкту?
Фундація «Незламна Україна» виникла у відповідь на воєнну агресію росії, та була офіційно заснована 17 березня, тобто за кілька тижнів після початку повномасштабної війни. Багато компаній, фондів та наших співвітчизників спрямували свою допомогу у двох напрямках — озброєння та медицина, що, безумовно, невпинно підтримує нашу країну на шляху до перемоги. Але поза увагою загальної допомоги залишилися найвразливіші верстви населення: діти, мами та бабусі — ті, кому найважче впоратися з викликами війни, особливо, якщо вони опинилися в іншій країні, без знання мови, законодавства, того як влаштоване життя та втративши свою звичну нормальність і опору, а це, за статистикою, понад 8 мільйонів людей. І більшість з них обрали Польщу, як країну найближчу до нас за менталітетом, мовою та територіально.
Ми з сім’єю вже понад два роки на той момент жили поза межами України (Німеччина, Польща, і згодом опинилися в Португалії, де застала нас повномасштабна війна), тож розуміння того, як створювати життя з нуля в іншій країни було з власного досвіду. І очевидно, що освіта в цій системі — один з найголовніших елементів, бо якщо діти не прилаштовані, батьки не в змозі знайти роботу, витратити час на походи по влаштування побуту і таке інше. Більш того, в мене педагогічна освіта, і я все свої життя так чи інакше біла пов'язана з навчанням — дітей та дорослих.
Все це і стало передумовою створення мережі «Першої української школи» у Польщі. А ще — бажання зберегти національну ідентичність, мову, надати дітям можливість залишитися в українській системі освіти та без проблем доєднатися до своїх шкіл в Україні після перемоги.
Польська система освіти була не готова прийняти понад 800 тисяч учнів з України, бо на той момент сама мала проблеми з переповненими класами, нестачею вчителів (на початку навчального року 21/22 в польських школах було понад 14 тис. вакансій вчителів).
Щоб організувати навчання ми почали шукати українських викладачів, які вимушено опинилися в Польщі. І вже тоді у березні отримали понад 1000 резюме. Були різні люди — від професорів ВНЗ до людей, які просто мали педагогічну освіту та ніколи не працювали за фахом, але зі зрозумілих причин шукали для себе хоч якийсь підробіток в іншій країні.
Після ретельного відбору (первинний перегляд резюме, співбесіди з HR фахівцем та психологом) ми сформували штати трьох шкіл — у Варшаві, Вроцлаві та Кракові загальною кількістю 65 викладачів. І саме в такому складі та 760 учнями ми закінчили навчальний рік та увійшли в літні канікули.
Всі викладачі працевлаштовані офіційно відповідно до чинного законодавства республіки Польща (що не суперечить працевлаштуванню в Україні), з першого дня отримують конкурентноспроможну для польського ринку заробітну платню, мають компенсацію проїзду, забезпечені харчуванням та всім необхідним для роботи (ноутбуки, інтерактивні дошки/проектори/монітори, навчальна література, канцелярія).
Майже з перших днів в наших школах почали працювати психологи, але ідея великого проєкту для батьків та вчителів полягала у тому, аби спочатку навчити дорослих методів самодопомоги та подоланню стресу, а вони уже створять для дітей комфортний психологічний клімат у сім’ї.
І також проводимо розважальні заходи для дітей, аби сприяти їхній соціалізації, інтеграції у польське середовище та відволікати від війни. Влітку робили табір для 3000 дітей, цією зимою роздавали подарункові набори від “Миколайчика” (15 тисяч подарунків), а зараз і аж до кінця травня проводимо фестивалі творчості у різних польських містах.
Труднощі
Нам вдалось отримати фінансування від донорів, бо я, по-перше, це було вчасно (на початку війни всі фонди запустили в дію свої “emergency” плани дій), а по-друге, я ризикнула і діяла дуже рішуче, наполегливо, як ніколи в житті. З якоїсь причини вони повірили у нашу ідею.
Ні держава, ні українське МОН, ні польське Міністерство Едукації нас ніяк не підтримують. Навіть інформаційно. Все робимо самі.
Викликом був і пошук приміщень. Виявилося, що на польському ринку нерухомості не так і багато приміщень, які б відповідали нашим запитам. Адже школа — це багато квадратних метрів площі. Ми почали шукати будівлі ще наприкінці травня, а знайшли — заледве наприкінці серпня. Нині маємо “свої” приміщення у Варшаві (Аl. Jerozolimskie 179), Кракові (ul, Świętego Filipa 25) та Вроцлаві (Aleja Wiśniowa, 1, 53-313). У Вроцлаві, до речі, ми орендували колишній офіс української ІТ-компанії SoftServe, триповерховий. Завдяки цьому більшість класів навчаються в першу зміну. Всі меблі (парти, столи для вчителів, класні дошки, стільці, столи у їдальню, шафки, тощо) — все повністю шукали самі, зверталися до польських інституцій, до бізнесу. Наразі школи повністю укомплектовані меблями. Все надали доброчинці безоплатно.
Знайти власні приміщення у 9 менших польських містах для підготовки до школи та курсів підготовки до НМТ було б неможливим. Тому там ми співпрацюємо з діючими польськими школами, та орендуємо у них класні кімнати на визначену кількість годин. Підготовка до школи займається по буднях у вечірній час, а 11-класники готуються до екзаменів по суботах.
Викликом було знайти фахівців з підготовки малюків до школи та підготовки до НМТ у 9 нових містах, бо всі співбесіди відбувалися онлайн. На момент пошуку для багатьох українців ситуація змінилася — дехто повернувся додому, хтось поїхав далі в інші країни, комусь довелося змінити фах, аби утримувати сім’ю. Тож ми провели співбесіди з більш ніж 500 кандидатами. Власне, всю організаційну роботу по запуску цих двох проєктів ми повністю здійснювали онлайн, через що дуже переживали спочатку. Але врешті все владналося і зараз працює як годинник.
Було важко і з підручниками. Через війну багато українських виробництв перестали працювати. Тому підручників з деяких предметів просто не було у наявності у потрібній нам та іншим українським школам кількості. Одне велике видавництво запропонувало нам знайти, упакувати та відправити підручники для всіх дітей, зібравши “асорті” — тобто ті книги, які реально було роздобути. Втім, виявилось, що на нашу кількість дітей рахунок становитиме 3,5 млн грн! Така сума була непідйомною для нас, а безкоштовних підручників МОН не видає… Врешті, обмежилися підручниками для 1-4 класів, спеціальними книгами для підготовки до НМТ і замовили підручники з англійської та польської для усіх. Решту дітей “озброїли” планшетами, які надав ЮНІСЕФ у тимчасове користування.
Важко було отримати офіційну українську ліцензію на провадження освітньої діяльності. Нам казали, що зазвичай на це йде 2-3 роки. Але з допомогою юристів, ми спромоглися це зробити 24 серпня. Тепер наші діти офіційно зараховані до утвореного нами ж «Київського приватного ліцею» та зможуть отримати документи державного зразка (атестати, табелі).
Найбільшим викликом на даному етапі є пошук фінансування на наступний навчальний рік. Запал донорів фінансувати формальну освіту падає, знайти додаткові джерела фінансування наразі не вдається. А українське законодавство просто не передбачає підтримки українських шкіл за кордоном. Але ми не засмучуємося і з оптимізмом дивимось в майбутнє.
Кількість дітей
На сьогодні в нас функціонують три повноцінні офлайн школи в трьох містах Польщі — Краків, Вроцлав, Варшава з 1560 учнями, а також 12 шкіл Майбутніх першокласників в 12 містах Польщі з 1200 малюками та 12 центрів підготовки до НМТ (проводиться цьогоріч замість ЗНО) для 1000 випускників.
Загальна кількість українців, кому фундація допомогла за період березень-лютий (освітні послуги, розважальні та/або психологічна підтримка) складає 21150 осіб. Навколо наших шкіл та освітніх центрів сформувалась справжня спільнота “незламних” (як вони самі себе називають). Це активні батьки, які допомагають нам у разі чого. Наприклад, розставити парти, які привезли або зробити косметичний ремонт в приміщенні школи перед 1 вересня.
Як подати заявку на навчання
Щоб вступити до «Першої української школи» у Варшаві, Кракові або Вроцлаві на навчання до 1-11 класу на наступний навчальний рік достатньо заповнити заявку на нашому сайті й очікувати лист-запрошення на подачу документів. Список документів у нас типовий, як у будь-якій українській школі, включно з заявою на ім’я директора.
Посилання на Project Management